Коли студент з України вперше приїздить до Словаччини, здається, що все має бути просто. Мови ніби сусіди на одній вулиці: схожі слова, знайомі інтонації, спільні слов’янські корені. Багато студентів їдуть сюди з безтурботною думкою, що мовний бар’єр – це про далекі екзотичні країни, а не про Словаччину.
Але реальність швидко вносить свої корективи. Підступні лінгвістичні пастки стають джерелом найкумедніших, незручних та повчальних історій. Вони є невід’ємною частиною досвіду кожного українця, який намагається вбудуватися у словацьку повсякденність.
Ми поговорили з чотирма студентками з України, які навчаються і працюють у Словаччині, та зібрали їхні найяскравіші, смішні, а часом і пікантні конфузи. Це жива ілюстрація того, як дві споріднені мови іноді грають у «зіпсований телефон», створюючи моменти, які спершу хочеться забути, а потім розповісти всім друзям, наче це анекдоти. Читайте, смійтеся і запам’ятовуйте: ви не одні такі!
Юлія, Філософський факультет
На першому курсі, коли в мене був предмет Словацька мова для іноземців, трапилася дуже кумедна ситуація. Я прийшла з подругою на семінар у дуже гарному настрої. Ми з нею базікали, аж тут викладачка запитала в усіх: “Що зображено на картинці?”. Там була краватка-метелик. Я запитала у подруги, що це, а вона: “Ну, бабочка (метелик)”. І я на всю аудиторію прокричала babička (бабуся). Викладачка розсміялася і сказала: “To je motýlik”.
Яна, Греко-католицький богословський факультет
Це трапилося не зі мною, але історія смішна. Якось мій друг намагався влаштуватися у логістичну компанію. Начальник йому каже: “Môžeš prísť cez týždeň” (Ти можеш прийти протягом тижня). Це співзвучно з нашим “через тиждень”, і мій друг здивувався, чому він має виходити через тиждень на роботу. Він не перепитав і тримав у голові думку, що цього тижня нічого не треба робити. Яким було його здивування, коли він прийшов за тиждень і отримав від начальства прочухана за прогул роботи.
Юлія, Православнй богословськй факультет
Це трапилося не так давно. Я збиралася додому з роботи, аж тут моя колега мені каже: “Padla?”. Ви б бачили моє обличчя, я поблідла і розгубилася. Адже у нас це слово є образою. Я перепитала, що вона має на увазі, і вже потім вона роз’яснила, що це означає, що на сьогодні справи закінчені (або “робота закінчена”).
Анна, Філософський факультет
На першому курсі я працювала у словацькому колективі. Був новорічний корпоратив, на який я, на жаль, не потрапила. Наступного дня я запитувала у своєї колеги, як усе минуло. Вона постійно говорила, що всі потім “sa vracali”. Я спочатку ніяк не могла зрозуміти, куди вони всі бігали і поверталися, аж через 15 хвилин нашої розмови наважилася уточнити, в якому значенні це слово було використано, і вона пояснила, що їм усім було дуже погано і так далі.
Keď študent z Ukrajiny prvýkrát príde na Slovensko, zdá sa, že všetko by malo byť jednoduché. Jazyky sú ako susedia na jednej ulici: podobné slová, známe intonácie, spoločné slovanské korene. Mnoho študentov sem prichádza s bezstarostnou myšlienkou, že jazyková bariéra je skôr problémom vzdialených exotických krajín, a nie Slovenska.
Realita však rýchlo vnesie svoje korektívy. Zákerné lingvistické pasce sa stávajú zdrojom najzábavnejších, trápnych a poučných príbehov. Sú neoddeliteľnou súčasťou skúsenosti každého Ukrajinca, ktorý sa snaží začleniť do každodenného života na Slovensku.
Porozprávali sme sa so štyrmi študentkami z Ukrajiny, ktoré študujú a pracujú na Slovensku, a zozbierali sme ich najvýraznejšie, najvtipnejšie a občas aj pikantné faux pas (trápne prešľapy). Toto je živá ilustrácia toho, ako sa dva príbuzné jazyky niekedy hrajú na „pokazený telefón“, čím vytvárajú momenty, ktoré chce človek najprv zabudnúť, a potom ich s radosťou rozprávať všetkým priateľom ako anekdoty. Čítajte, smejte sa a zapamätajte si: nie ste v tom sami!
Yuliia, Filozofická fakulta
Na prvom ročníku, keď som mala predmet Slovenský jazyk pre cudzincov, sa stala veľmi vtipná situácia. Prišla som s kamarátkou na seminár vo veľmi dobrej nálade. Rozprávali sme sa, až kým sa vyučujúca všetkých nespýtala: „Čo je na obrázku?“ Bola tam kravata-motýlik. Spýtala som sa kamarátky, čo to je, a ona: „Nuž, babočka (motýľ)“. A ja som na celé auditórium vykríkla babička (stará mama). Vyučujúca sa rozosmiala a povedala: „To je motýlik“.
Yana, Gréckokatolícka teologická fakulta
Nestalo sa to mne, ale príbeh je vtipný. Môj kamarát sa raz snažil zamestnať v logistickej spoločnosti. Šéf mu hovorí: „Môžeš prísť cez týždeň“. To znie podobne ako naše „čerez tyždeň“ (o týždeň), a môj kamarát sa prekvapil, prečo má prísť do práce o týždeň. Nepýtal sa a mal v hlave myšlienku, že tento týždeň nemusí nič robiť. Aké bolo jeho prekvapenie, keď prišiel o týždeň a dostal od šéfa hneď výčitku za absenciu v práci.
Yuliia, Pravoslávna bohoslovecká fakulta
Stalo sa to nie tak dávno. Chystala som sa domov z práce, keď mi moja kolegyňa hovorí: „Padla?“. Mali by ste vidieť moju tvár, zbledla som a zostala som zmätená. Veď u nás je toto slovo urážka. Opýtala som sa, čo tým myslí, a až potom mi vysvetlila, že to znamená, že na dnes sú záležitosti ukončené (alebo „práca je hotová“).
Anna, Filozofická fakulta
V prvom ročníku som pracovala v slovenskom kolektíve. Bol novoročný firemný večierok, na ktorý som sa, žiaľ, nedostala. Na druhý deň som sa pýtala kolegyne, ako to prebehlo. Stále hovorila, že všetci potom „sa vracali“. Najprv som vôbec nechápala, kam všetci utekali, až po 15 minútach nášho rozhovoru som sa rozhodla upresniť, v akom zmysle bolo toto slovo použité, a ona mi vysvetlila, že im všetkým bolo veľmi zle a podobne.
Olha Khutorna
Komentovať